Про мене

вітаю Вас на своєму сайті MindTheGap :)

me

моє ім’я – Оксана Прокопченко, за освітою я філолог і перекладач, а за покликанням – літературознавець, мандрівник і натхненна британістка. якось прийшло розуміння, що ці речі можна і варто поєднати – і створити з цього користь і цінність людям навколо.

чи бували у Вас моменти, коли здається, що думок занадто багато, що вони занадто величезні і буквально не вміщаються у голову? саме у такому стані я перебуваю зараз, і гадаю, що це такий собі знак – прийшов час ділитися з іншими усім тим, що надихає, захоплює, змушує мріяти і втілювати ці мрії в реальність.

а тепер – трохи про те, з яких фантазій, бажань та захоплень виріс цей сайт.

я виросла в сонячному і в усіх сенсах особливому місці – на півострові Крим. що б там не було – мені там завжди було добре. тим болючішою була метафорична втрата рідного клаптику землі. і на цьому закриємо будь-які політичні дискусії і розпитування – тут політики не буде. зате буде дуже багато світлого і хвилюючого – того, що окриляє і надихає (:

тож після років навчання у школі я протоптала стежку до Києва. чому так прозаїчно – протоптала? бо так воно і було. я не мала найвищих балів, якихось екстраординарних наукових заслуг і тим більше грошей – але бажання вирватись на новий рівень було надто сильним. тож декілька тижнів щоденного уважного спостереження і вивчення за переміщеннями інших претендентів на моє омріяне місце – і вуаля, бюджет одного з найпрестижніших ВНЗ країни, французька філологія. це вже потім прийшло розуміння, що університет – це не пропуск у краще і успішніше життя, радше трамплін, з якого можна не лише піднятися, а й ненароком звалитися. усе залежить від тебе – як ти використаєш те, що дає життя. але приємний досвід “досягання жаданого” відбувся (:

найголовніше, що я отримала завдяки унівєру – це “мої” люди і література. утім, ці частинки мого життя настільки важливі для мене зараз, що мені гріх жалітися (:
але відчуття повільного деградування пригнічувало. я пробувала різне – репетиторство, молодіжні організації і участь у найрізноманітніших міжнародних подіях, навіть пропрацювала рік HR Responsible у київському представництві AEGEE. усе це було кльово, дало мені немало досвіду у багатьох галузях, але здавалось, що все це не те.

IMG_0882_тож коли я захопилась англійськістю, то серйозно це не сприймала. почалось усе з серіалів – і такого привабливого британського акценту, а завершилось – трьома поїздками у Сполучене Королівство – з нуля і самотужки, на одному неймовірному бажанні. проте… чому завершилося? думаю, все лише починається ;)

я втілила свою першу мрію і не планую на цьому зупинятися. попереду – величезний простір британської культури, яка мене неймовірно вабить. я хочу розвиватися у цьому напрямку і мені є чим поділитися.

а який шлях пройшли Ви до усвідомлення власної пристрасті? і в чому вона полягає?
впевнена, що Вам є що розказати – а мені дуже цікаво почути (:

209 Comments

  1. Наталя

    Доброго вечора. ..Мене звати Наталя. ..іще з шкільних років цікавилася вивченням англійської мови. ..проте поступивши у ВНЗ іноземна мова якось відійшла на друге місце. ..Мені 26 років…Зараз перебуваю у декретній відпустці..минулого місяця здійснила поїздку у Великобританію. ..Дуже вразило мене життя британців ,проте мій рівень англійської мови є низьким для вільного спілкування з ними, зрозу …хотіла б хоть трішки покращити його…

    Reply
  2. Petro

    Привіт.Дуже добру справу робите,тим більше українською,що так важливо в наш складний час.Мене звати Петро,мені 36.Ви не повірите,але одного прекрасного дня,мені просто захотілося вивчати англійську,я й уявити не міг наскільки це захоплююче і цікаво,кожного дня відкривати для себе щось нове.
    Щасти Вам.

    Reply
    • Oksana Prokopchenko

      Дякую, Петро!
      І успіхів Вам у цьому, нехай англійська робить Ваше життя цікавішим та яскравішим :)

      Reply
  3. Аня

    Привіт. Мене звати Аня. Хочу вдосконалити свою англійською. Сьогодні знання англійської дають можливість відкривати двері у світ.Так от хочу, щоб мої двері були відкриті) Моя проблема заключається в тому, що вільно розмовляти не виходить. Не можу застосовувати свої знання в житті. Знаю що з цим стикаються багато охочих вивчити ту чи іншу мову. І звичайно щоб виправити цю проблему потрібно практикуватися. Крім того, варто було б і підтягнути граматику та лексику. Сподіваюсь, що ваш блог допоможе вибрати із широкого асортименту різноманітних методів вивчення та великої маси матеріалу те, що саме для мене буде найкращим.

    Reply
  4. Nika

    Привіт. Мене звати Ніка. Я навчаюся на 5 курсі мех-мату КНУ імені Тараса Шевченка. В школі я вивчала англійську(вона мені не дуже давалася). Так склалося що в університеті я почала вивчати німецьку, і про англійську я забула повністю на 4 роки. За цей час я зрозуміла, що потрібно вивчити англійську, адже це дуже важливо зараз. Я вже почала пошуки роботи і щоб влаштуватися на ту роботу яку я хочу потрібні немалі знання з англійської. Тим більше я дуже хочу дивитися фільми і серіали в оригіналі. На мою думку, я маю велике бажання вивчити англійську. І я маю надію що Ваш вебінар мені в цьому дуже допоможе.

    Reply
  5. Yiliia

    Привіт,мене звати Юлія. Нещодавно закінчила курси англійської мови(рівень- В2), але я не можу сказати,що я ним володію.Не буду казати,що курси погані,все залежить від самого себе.Оксана,ти правильно підкреслила,що треба займатися тим,що подобається,бо скільки сама не сідала за вивчення,мене надовго не вистачало.Я вже і на сайті знайомств зареєструвалася,і фільми дивилася,і книги читала,нічого не виходить.Я думала,що це тільки в мене,що я ледача,але я помилялася,такою проблемою страждає багато людей.Дякую,що організувала такий вебінар,не надіюсь тут її вивчити,але думаю,що це допоможе мені визначити цілі і мотивацію.

    Reply
    • Oksana Prokopchenko

      Привіт, Юля!
      Звісно, проблема здебільшого полягає не у ліні, це – такі собі хитрощі, до яких удається наша психіка, коли робити щось не хоче.
      А ще – не занижуйте свої мрії та амбіції, я впевнена, що у Вас все вийде!

      Reply

Коментувати